Психологічна служба

Деталі: Опубліковано: 29 листопада 2021

https://sites.google.com/view/psyhologpal37/%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0

Деталі: Опубліковано: 01 лютого 2021

ПАМ’ЯТКА ПЕДАГОГАМ

щодо запобігання скоєння суїцидів серед учнівської молоді

Причини суїциду - це комплекс життєвих криз, які переживає підліток.

До них належать:

Переживання образи, самотність, відчуженість, неможливість бути зрозумілим.
Дійсна або вигадана втрата коханої, близької людини, ревнощі.
Переживання, які пов’язані зі смертю рідних, розлученням батьків, неможливістю спілкуватися з батьками.
Почуття провини, сорому, скомпрометованість, ображення самолюбства, каяття совісті, незадоволення собою.
Страх покарання, небажання просити вибачення.
Любовні невдачі, сексуальні ексцеси.
Почуття помсти, злоби, протесту, погрози.
Бажання привернути до себе увагу, викликати співчуття, уникнути небажаних наслідків хибного вчинку або складної життєвої ситуації..
Співчуття або наслідування товаришам, героям книг чи фільмів.
Психологічні особливості осіб, що скоїли суїцидальні вчинки:
стереотипність поведінки та мислення, схильність до утворення надцінних ідей (усе або нічого);
тенденція до самозвинувачення, безмірного перебільшення своєї провини;
прояви підозри, необґрунтованих звинувачень на адресу рідних та близьких;
байдуже ставлення до смерті (особливо трагічної) іншої людини.

Перед скоєнням суїцидального вчинку стан особи характеризується:

зниженням стійкості до емоційних навантажень;
появою самооцінки, яка неадекватна власним можливостям (завищена, занижена, нестійка);
проявом слабкості психічного захисту особистості.

Поведінка потенційного суїцидента:

наполегливе прагнення досягти будь-що поставленої мети;
невміння та небажання відступити чи знайти компромісне рішення.

Ознаки суїцидального ризику:

-стан депресії чи паранояльні тенденції;

-сильне хвилювання ;

-розмови про самогубство чи погроза здійснити його;

-наявність спроб самогубства у минулому;

-підвищена тривожність;

-відсутність «сенсу життя»;

-зловживання алкоголем чи психоактивними речовинами.

Для запобігання акту самогубства підлітка необхідно вжити наступних заходів:

Шукайте ознаки можливої небезпеки: суїцидальні погрози, депресію, значні зміни поводження, готування до наступного волевиявлення.
Прийміть суїцидента як особистість, опустіть можливість самогубства. Небезпека, що ви розгубитеся, перебільшивши потенційну погрозу, ніщо в порівнянні з тим, що хтось може загинути через ваше невтручання.
Установіть турботливі взаємини. Для того, хто почуває, що він марний, турбота й участь чуйної людини є потужними підбадьорливими засобами.
Будьте уважним слухачем.
Не сперечайтеся.
Ставте питання. Кращий спосіб втрутитися в кризу, це дбайливо поставити пряме запитання: “Ти думаєш про самогубство?”
Не пропонуйте невиправдані поради типу: “Нічого, нічого, в усіх є такі ж проблеми, як у тебе”.
Запропонуйте конструктивні підходи. Допоможіть визначити джерело психічного дискомфорту. Допоможіть людині висловитися. Запитаєте, як людина вирішувала подібні ситуації в минулому. Постарайтеся з'ясувати, що залишається позитивно значним для людини.
Вселяйте надію.
Оцінить ступінь ризику самогубства.
Не залишайте учня одного в ситуації високого суїцидального ризику.
Зверніться за допомогою до фахівця (практичного психолога, соціальні служби тощо).
Збережіть турботу й підтримку, якщо навіть критична ситуація не минула.
У розпалі стресового стану виникає гостре бажання поговорити будь з ким, знайти співчуття і розуміння. Іноді можуть знадобитись і добра порада, і консультація, і ліки, і швидка допомога, але, як правило, шановні колеги, підлітки шукають розуміння й уважного співрозмовника!

Деталі: Опубліковано: 01 лютого 2021

ВАРІАНТИ ПОРАД І ПРОПОЗИЦІЙ ДЛЯ ТИХ, ХТО ПОТЕРПАЄ ВІД СУЇЦИДАЛЬНИХ ДУМОК

Важко дати пораду, підтримати, коли ти відгородився від усього світу, знервований та озлоблений. Все ж спробуй усвідомити, , що коли почуваєшся пригніченим або стурбованим, краще не страждати наодинці, а поділитися своїми переживаннями з людиною, якій довіряєш. Розмова допомагає знизити емоційне напруження і поглянути на проблеми з іншого боку.

1.Вчинити самогубство – все одно, що лікувати застуду ядерною бомбою. Це безглузда, нікому не потрібна жертва. Після неї залишаються невтішні друзі і родичі.

Навіть якщо зараз здається, що думки про самогубство ніколи не залишать тебе, знай, що на світі є люди, які відчували такий самий душевний біль. Із власного досвіду вони можуть запевнити, що все зміниться на краще, і скрутна ситуація обов’язково мине, ти її подолаєш тим чи іншим шляхом. Поміркуй, хто з твого оточення зможе допомогти тобі пережити цю важку смугу життя.

Звісно, нелегко розкрити комусь, що в тебе на душі. Але коли на карту поставлене життя, невже не можна спробувати? Адже тобі просто необхідно жити далі. Це твоє життя. Чи всі ресурси і резерви ти задіяв, аби його врятувати? Ти з повним правом можеш розраховувати на допомогу, зважаючи на те, що твоє життя цінне не тільки для тебе, але й для інших.
Втративши життя, нічого не вирішиш. Спробуй абстрагуватись від негараздів і подумки перенестись у майбутнє. Може, вдасться побачити для себе причину жити далі або з’явиться бажання якось пережити важкий етап, перетерпіти його заради щасливого майбутнього.
Дієвий спосіб боротися з тугою – ставити перед собою досяжні цілі і зрозуміти, що життя не обходиться без розчарувань.
6. У разі сильних емоційних переживань давай волю сльозам, як наодинці, так і у присутності інших людей. У цьому немає нічого страшного. З одного боку – спрацює механізм внутрішньої душевної розради, а з другого – цим можна подати сигнал про твоє важке становище, викликати співчуття і бажання зарадити твоєму горю.
7. Якщо ти втратив спокій через почуття глибокої провини, буде краще спробувати якнайшвидше виправити становище, аніж дати проблемі розростися. Ти вчиниш правильно, якщо розкажеш про все батькам або іншим людям, небайдужим до твоєї долі. Цілком можливо, що спочатку вони будуть прикро вражені, засмутяться, будуть тебе лаяти. Але потім, скоріше за все, почнуть думати тільки про те, як тобі допомогти, як врятувати тебе від подальшої біди.
У будь-якому разі, якщо ти занепокоєний і збентежений, краще не страждати на самоті. Поділись своїми переживаннями з людиною, якій довіряєш. Щира розмова може знизити емоційне напруження і допоможе подивитись на проблему з іншої точки зору. Зазвичай можна більш-менш заспокоїтись, коли хтось виявляє співчуття до нашого горя і болю. Буде корисно заздалегідь домовитись про екстрений зв’язок на випадок повернення думок про самогубство.
9. Поширеною помилкою є очікування, що інші самі здогадаються про твої страждання, почнуть тебе розпитувати і пропонувати допомогу. Але жодна людина не може бачити, що на серці в іншої, зокрема і в тебе, тому сам шукай потрібного контакту, відкрий своє серце тому, кому ти довіряєш і кому до снаги тобі допомогти. Тримати все у собі – те ж саме, що самому тягнути важкий тягар.
10. У виникненні або посиленні пригніченого стану нерідко винна занижена самооцінка. Якщо ти постійно чуєш принизливі вислови про себе й образи, можна почати сприймати себе нікчемною людиною, яка не варта поваги інших. Але поміркуй, хіба хтось має право тебе оцінювати? Хоч би що думали про тебе інші, ти є унікальною особистістю. І якщо комусь щось у тобі не подобається, то це їхні проблеми, а не твої. Шукай спілкування з тими, хто ставиться до тебе по-доброму і з розумінням.
11. Почуття відчаю саме собою не пройде. Якщо відчуваєш напад глибокого смутку і нудьги, спробуй переключитись на щось інше, зайнятися якоюсь справою. Не можна сидіти, склавши руки. Якщо ти займаєшся тим, що у тебе добре виходить, то до тебе знову повертається почуття самоповаги, яке зазвичай зникає, коли загострюється депресія.
Корисно також займатися тим, що тішить тебе. Походи по магазинах і зроби самому собі або комусь із близьких та друзів приємний подарунок, пограй, приготуй свою улюблену страву, перечитай улюблену книжку, порозгадуй кросворди, помалюй, щось відремонтуй удома, покатайся на велосипеді тощо.
13. Настрій помітно покращиться, якщо їздити кудись ненадовго з якоюсь практичною метою.
14. Найкращими ліками від пригніченості є допомога іншим – тим, хто переживає важкий період у своєму житті. Співчуття чужій біді й намагання допомогти ділом здатне перекрити власний душевний біль, спонукає абстрагуватись від власних проблем і налаштуватись на конструктивні рішення.
1 Чимало фахівців сходиться на тому, що у критичному стані допомагає релігія. Навіть якщо серед твого близького оточення ти не знайдеш людину, гідну твоєї довіри, ти завжди можеш звернутись у щирій молитвеній розмові до люблячого Небесного Батька, який ніколи не зрадить і повсякчас напоготові вислухати тебе, виявити до тебе доброту та повагу.
16. У жодному разі не вдавайся до спроби приховати або подолати свою депресію за допомогою наркотиків та алкоголю. Це пастка, в яку потрапляють ті, хто шукає легких шляхів розв’язання проблем. Адже після тимчасової розради і відновлення життєвого тонусу насувається хвиля пригніченості і роздратованості.
17. Якщо твій душевний стан дуже розбалансований і ти відчуваєш, що не в змозі адекватно оцінювати ситуацію, спробуй звернутися до фахівця: психолога, психотерапевта, навіть психіатра. Сьогодні існують служби анонімної допомоги людям у кризових моментах життя. Телефони «гарячої лінії» 116123 або 116111, 0800500225(безкоштовно з мобільних телефонів), сайт Громадської організації "Ла Страда-Україна" www.la-strada.org.ua та ін.

Деталі: Опубліковано: 01 лютого 2021

Рекомендації профілактичних заходів батькам щодо вчинення дітьми самогубств

Головним превентивним заходом щодо вчинення самогубства постає запобіжне запевнення дитини в тому, що її життя дуже цінне для інших, і завжди, за будь-яких обставин близьке оточення зрозуміє її.

Неодмінною умовою запобігання суїцидальним намірам у дітей та молоді є попередження у них психоемоційних розладів здоров’я. Для цього рекомендуємо:

забезпечити їм здорове харчування (багато свіжих фруктів та овочів);
пити багато води (не менше 2 л на день);
нормоване фізичне навантаження;
повноцінний відпочинок, достатній сон;
дозований час перегляду телевізора та занять із комп’ютером;
контроль за змістом телепрограм, комп’ютерних дисків, відеоігор, перебування у соцмережах (спілкування, відео, фото, дописи, можливе перебування в групах та ін.), книг та журналів тощо;
заборону на лихослів’я у домашньому колі;
формувати відразу до алкоголю, паління, наркотиків, нецензурної лайки;
допомагати у виборі якісного кола спілкування, гідних друзів;
розвивати постійні дружні стосунки в сім’ї, непідробний інтерес до справ та внутрішнього світу дитини, готовність у будь-який момент прийти на допомогу;
підвищувати авторитете батьків у сім’ї, встановлювати розумні правила та вимоги, запровадити чіткий перелік обмежень та заборон;
ставити перед дитиною досяжні цілі, допомагати у виборі оптимального життєвого шляху;
спільно долати труднощі та перешкоди, культивувати творчий підхід до розв’язання проблемних ситуацій;
вірити в дитину, в її найкращі риси та сторони особистості;
виявляти до дитини ніжні почуття, турботу й увагу;
виробляти позитивне мислення, виховувати любов до життя.

Деталі: Опубліковано: 09 грудня 2020

Насильство – що треба знати?

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».

Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

«Насильство: як себе захистити?» - на таку тему був проведений круглий стіл з учнями ліцею.

Учні отримали інформацію, що таке насильство, обговорили види насильства, міфи про домашнє насильство, можливі прояви насильства у стосунках з боку партнера та порушення внутрішніх кордонів, почули ряд історій та дізналися, що робити в тій чи іншій ситуації.

Як розірвати коло насилля? Як себе захистити? Відповідаючи на ці питання було розглянуто: особистий план безпеки у випадку домашнього насильства, куди звернутися про допомогу, як допомогти близьким та родичам, коли близька людина зіткнулася із жорстоким поводженням, що робити у випадку, коли стали свідком домашнього насильства.

Прозвучали декілька історій жінок з фотопроекту Валентина Кузана «Не без меж» про вчинення щодо них сексуальних домагань, обговорені рекомендації як діяти, коли людина почувається в небезпеці, стикнувшись із подібною ситуацією.

Варто знати - куди звертатися про допомогу:

Існує цілодобова Національна “гаряча лінія” з протидії домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації - 0-800-500-335 або 116 123 (анонімно, безкоштовно та конфіденційно).

Викликати поліцію за телефоном 102, номером безпосереднього відділу або відділення поліції (конкретний номер за посиланням www.npu.gov.ua/policziya-v-oblastyax.html), а за номером безкоштовної гарячої лінії 0-800-50-02-02 нададуть кваліфіковану допомогу та вкажуть на подальші дії в тій чи іншій ситуації.

При безпосередній загрозі життю чи здоров’ю людини викликати бригаду швидкої допомога за номером 103.

Центри соціально-психологічної допомоги.

Медичні установи.

Центри соціальних служб сімї та молоді.

Служби у справах дітей.

Суд.

Центри безоплатної правової допомоги.

Ми – проти насильства!

Деталі: Опубліковано: 07 вересня 2020

Телефони довіри

Національна "гаряча лінія" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного);

Національна дитяча “гаряча лінія” 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного) (з 12.00 до 16.00);

Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;

Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 76;

Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

Національна поліція України 102.

Єдиний контакт-центр безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово і безкоштовно в межах України).

Деталі: Опубліковано: 07 вересня 2020

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

«ЯК ПОВОДИТИ СЕБЕ З ПІДЛІТКОМ ПІД

ЧАС ПАНДЕМІЇ «Covid-19»»

Власним прикладом покажіть дитині свій спокій, врівноваженість та витримку.
Будьте спокійні і ініціативні.
Вибудуйте розпорядок дня, який максимально відображає те, що ви цінуєте, залучіть до склдання розпорядку і самих дітей, дотримуйтесь рутини (розпорядку дня).
Дозвольте дітям відчувати свої емоції. Підтримуйте дітей.
Запитуйте у дітей, яку інформацію вони отримують.
Організовуйте радісні події.
Слідкуйте за власною поведінкою.

Діти покладаються на своїх батьків у питаннях безпеки. «Важливо, щоб ми пам'ятали, що ми водії автівки, в якій наші діти – це пасажири. І тому навіть якщо ми відчуваємо занепокоєння, ми маємо керувати автівкою так, аби наші пасажири почували себе в безпеці».

https://www.unicef.org/ukraine

Попередження насильства в сім'ї

Насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї відносно іншого її члена, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і завдають йому моральної шкоди, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.

Права й обов'язки батьків по вихованню дітей

Визначення прав та обов'язків батьків і дітей викладені в Кодексі про шлюб та сім'ю України (КпШС України). Цей Кодекс встановлює-порядок і умови одруження, регулює особисті та майнові відносини, які виникають в сім'ї між подружжям, між батьками та дітьми.
Право на виховання дітей є передумовою здійснення обов'язків по вихованню. Право й обов'язок батьків неможливо відокремити від їхньої особи. Відмовитися від прав і обов'язків по піклуванню про здоров'я, фізичний, духовний, моральний розвиток, навчання і, підготовку до праці дітей вони не можуть, а можуть тільки втратити їх за рішенням суду. Така втрата тягне за собою надзвичайні наслідки - повне скасування прав та обов'язків стосовно дітей, за винятком одного матеріального утримання.

Обов’язки та відповідальність батьків

за виховання дитини

Сім'я є середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Стаття 155 Сімейного кодексу України

Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Батьки зобов'язані поважати дитину.
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.
Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

Стаття 150, 152 Сімейного кодексу України

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 184 Кодексу України про Адміністративні правопорушення
Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 166 Кримінального Кодексу України
Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Стаття 150 Кримінального Кодексу України
Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, — якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Стаття 1178 Цивільного кодексу України
Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Практичні способи зняття напруженості у взаєминах

Крок 1. Навчіться отримувати задоволення від виховання дитини, змінивши свій підхід до підлітка.

Крок 2. Цінуйте себе. (Пам'ятайте, що ви рівні в правах із дитиною. Не забувайте про це).

     Крок 3. Шукайте факти. (Життя — це періоди психологічних та фізіологічних змін, тому життєві задачі в кожен період життя є різними. Наприклад, у 8—12 років — розвиток навичок, колективізму, співробітництва, зростання самосвідомості, розвиток здібностей — наукових, творчих, спортивних, артистичних; у 13—17 років — формування вміння приймати рішення, спілкуватися, використовувати абстрактні поняття. Протягом кожного вікового періоду дитиною вирішуються складні і важливі задачі. Знання психологічних особливостей вікових періодів сприяє глибшому розумінню того, чому ваша дитина реагує на події по-різному, конфліктує).
     Крок 4. Розмовляйте. (Спілкування — взаєморозуміння не тільки думок, а й почуттів, це двосторонній процес. Пам'ятайте, що існують інші засоби спілкування — невербальні — музика, мистецтво, погляд, посмішка, дотик).
     Крок 5. Слухайте. (Виховуйте в собі вміння слухати, щоб зрозуміти почуте).
     Крок 6. Приймайте, не засуджуючи. (Вчіться судити вчинки, а не людину.
Безумовна позитивна реакція — важливий елемент стосунків між людьми.Вашій дитині потрібно ще багато чого навчитися).
     Крок 7. Будьте вище того, що ви не можете змінити. (Наприклад, ви не можете змінити особистість дитини, її стать. Намагайтеся сприймати життя реально).

Крім семи кроків вам допоможе зняти напруження (у взаємовідносинах) виконання таких порад:
Спочатку — думайте (обдумайте ситуацію, а далі переходьте до дії).
Етапи обдумування:
— Що я думаю?
— Що відбувається насправді?
— Чого я хочу?
— Що відбулося раніше?
— Який вибір є у мене?
— Чия це проблема?
Далі поділіть проблеми на дві категорії: Мої проблеми, її проблеми (дитини). Зміст такого сортування проблем полягає в тому, що ви нічого не можете зробити з проблемами вашої дитини. З ними підліток розбиратиметься сам. Що ж до ваших проблем — вихід шукати вам. Намагайтеся заздалегідь передбачити, що може статися у гіршому випадку?

Що робить щасливими сучасних підлітків?

Підлітковий вік – час змін. Перед його початком дитина проживає різні життєві етапи й емоції. Багато хто з батьків може згадати свої відчуття страху, болю або розчарування, що охоплювали їх під час роздумів про виховання дитини. Але та виросла – і батьки щасливі усвідомлювати, що з нею все гаразд. Усі батьки бажають щастя своїм дітям. Спробуймо з’ясувати, як зробити підлітка щасливим.

Виховання підлітків

Виховання маленьких дітей суттєво відрізняється від виховання підлітків. В останніх може виникати багато проблем з успішністю, спілкуванням з однолітками тощо. Діти цього віку стикаються із фізіологічними змінами, нерідко – із глузуванням і знущаннями однолітків.

Від підлітка ви досить часто можете почути фразу: «Я все з’ясую самостійно, ти нічого не тямиш». Підлітки стають старшими й вимагають більше свободи. Тому вам варто дозволити їм самостійно робити життєвий вибір. Водночас підлітки потребують вашої допомоги, аби навчитися приймати правильні рішення.

Щастя тут і тепер

Батьки постійно говорили нам, що ми будемо щасливіші згодом, коли вступимо в університет, складемо випускні іспити, влаштуємося на роботу тощо. Якщо ви прагнете, щоб ваш підліток був щасливий, не повторюйте цю помилку.

Не кажіть йому, що для щастя потрібні ті чи інші умови. Він може стати щасливим просто зараз. Але не варто розповідати підліткові, як саме досягти щастя – просто скажіть йому, що для цього він не потребує жодних умов.

Наука щастя

Щоб стати щасливими, нам слід звертати увагу на те, в чому ми успішні, а не на те, що з нами не так.

Це не означає, що варто ігнорувати недоліки вашого підлітка. Поговоріть із дитиною, запитайте, що робить її щасливою. Намагайтеся, щоб у підлітка цього було вдосталь. Якщо дитина каже, що просто хоче полежати на дивані або погуляти з друзями, дозвольте їй це. Такі дії допоможуть дитині втримати життєвий баланс.

Якщо підліток добре грає у футбол, переконайтеся, що в нього є на це заняття достатньо часу. Зосередившись на тому, що в нього добре виходить, він досягатиме ще більшого. Коли підліток щасливий, то намагатиметься стати кращим і в тих заняттях, у яких ще не має великої майстерності. Допомагайте йому в цьому.

Підліток повинен розуміти, що завжди бути щасливим неможливо. Усі емоції гідні, а іноді для людини нормально відчувати злість або засмучуватися. Іноді, за певних обставин, злість навіть може бути конструктивною. Поясніть дитині, що її щастя не повинно залежати від емоцій, які вона переживає.

Формула щастя Мартіна Селігмана

Відомий американський психолог Мартін Селігман визначив 5 елементів щастя і психічного благополуччя.

Позитивні емоції

Зосередьтеся на позитивних моментах вашого життя. Намагайтеся зрозуміти, що сповнює вас оптимізмом і робить щасливішим. Погляньте на власне минуле, сьогодення й майбутнє оптимістично.

Водночас потрібно розрізняти задоволеність (результат задоволення базових потреб людини у їжі, сні тощо) і задоволення (задоволення розуму, наприклад, радість від досягнень, задоволення від праці тощо). Навчіть підлітка зосереджуватися на позитивних емоціях і задовольняти фізичні й інтелектуальні потреби, щоб стати щасливим.

Залучення

Для відчуття щастя людині потрібно знайти заняття, у які вона буде цілковито залучена. Людина відчуває блаженство, коли настільки захоплена чимось, що ніщо інше не має для неї значення.

Перебуваючи в такому стані повного залучення, дитина стає щасливішою. Якщо вона любить той чи інший вид спорту, то займатиметься ним багато годин на день. Якщо їй подобається малювати або читати, вона приділятиме весь свій вільний час цим заняттям, і ніщо інше в ці моменти не буде для неї вагомим. Переконайтеся, що ви заохочуєте свого підлітка займатися тим, що його захоплює.

Взаємини або соціальні зв'язки

Усі люди – соціальні істоти, і розбудова взаємин з іншими людьми допомагає нам у щасливі та складні часи. Ідеться не тільки про взаємини із сім'єю та друзями, а й з рештою людей.

Навчіть свого підлітка встановлювати доброзичливі й безпечні стосунки з людьми. Життя – це не просто досягнення цілей. Останнє не повинно шкодити взаєминам і соціальним зв'язкам.

Сенс

Осмислене життя і наявність мети дає почуття задоволення та щастя. Навчіть підлітка знаходити сенс життя, ставити цілі, щоб отримувати задоволення і ставати щасливішим.

Досягнення

Життєві цілі допомагають нам досягати більшого й відчувати внаслідок цього позитивні емоції. Навчіть підлітка ставити перед собою реалістичні цілі й шукати шляхи їх досягнення. Дитину зробить щасливішою не тільки досягнення життєвих цілей, а й власне сам цей процес.

Від чого залежить щастя?

Психологи стверджують, що щастя людини залежить від низки чинників. Тому його формулу можна подати в такому співвідношенні - 50 % щастя залежить від генетики: якщо немає схильності, людина навряд чи може розвинути в собі здатність відчувати щастя. 10 % щастя залежить від оточення й обставин. Таким чином, 60 % щастя залежить від обставин, які ми не можемо змінити. Решта 40 % щастя залежить від наших повсякденних занять. Ми у змозі впливати на них і змінювати їх залежно від нашого розвитку й дорослішання.

Поясніть підлітку, що йому до снаги змінювати своє ставлення до життя впродовж усієї його тривалості. Для цього потрібно щодня робити правильні дії. Це допоможе підлітку залишатися оптимістом і ставати щасливішим.

https://childdevelop.com.ua/articles/upbring/7949/

Деталі: Опубліковано: 07 вересня 2020

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ПЕДПРАЦІВНИКІВ

«ЯК НЕ ПІДДАТИСЯ ПАНІЦІ ЧЕРЕЗ НОВИНИ ПРО КОРОНАВІРУС «Covid-19»»

Ваше завдання навчитися усвідомлювати і контролювати свої емоції. Для початку спробуйте проговорювати свої почуття вголос, обговорюючи з близькими людьми свій психоемоційний стан, так ви вчитеся промовляти свої емоції.
Якщо симптоми стають регулярними, заведіть щоденник, у який записуйте все, що може мати відношення до своїх переживань: день, час, обставини, для того, щоб вловити можливий зв'язок симптомів з подіями у вашому житті.
Виконуйте прості фізичні вправи: м'язове напруження стимулює вироблення власних гормонів задоволення головним мозком. Легка зарядка вранці, свіже повітря, допомагає відволіктися і зміцнити ваш імунітет.
Уникайте авітамінозу, їжте більше овочів і фруктів, вітаміни, а також інколи шматочок чорного шоколаду (учені вже давно з'ясували, що поїдання солодощів підвищує настрій).
Знайдіть час для щоденних задоволень: згадайте про чаювання з батьками і дітьми.
Оточіть себе творчістю: дайте вихід негативним емоціям у вигляді творчої діяльності. Це може бути виконана вами творча робота у вигляді розробки уроків, тестів, контрольних завдань, тощо.
Займайтеся саморозвитком — це завжди крок у світле та здорове майбутнє. Підвищуйте свій професійний рівень та кваліфікацію за допомогою фахових видань та онлайн-вебінарів.

ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З УЧНЯМИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТИПУ ХАРАКТЕРУ

Гіпертемічний тип

Діти з таким типом акцентуації завжди в гарному настрої. Якщо трапляються вибухи гніву й роздратування, то вони швидко минають, піднесений настрій супроводжується бажанням діяти та спілкуватися, завдяки чому вони легко сходяться з людьми, стають лідерами. Прагнуть усього нового, завдяки чому виявляють енергійність, ініціативу, творче мислення. Однак, з іншого боку, надмірна діяльність може вилитися в розкиданість інтересів, відсутність цілеспрямованості, що призводить до того, що часто такі учні не доводять розпочату справу до кінця. Підвищена товариськість може привести до недостатньої розбірливості в контактах. Виражене прагнення до самостійності.

Цінують волю, тому можуть протестувати проти спроб дорослих втручатися в їхнє життя. Протест найчастіше виражається в навмисних порушеннях правил, у втечі з дому. Як правило, погано переносять будь-який режим і дисципліну.